Додаток 4
Д.4.1. Потенційні шляхи опромінення, фази аварії та
контрзаходи, для яких можуть бути встановлені рівні
втручання
------------------------------------------------------------------
Потенційні шляхи опромінення |Фаза | Контрзахід* |
|аварії | |
------------------------------+-------+--------------------------|
| | | |
1.|Зовнішнє опромінення від |Рання |Укриття |
|радіоактивної хмари ава- | |Евакуація |
|рійного джерела (установки)| |Обмеження режиму поведінки|
2.|Зовнішнє опромінення від |Рання |Укриття |
|шлейфу випадінь з радіоак- | |Евакуація |
|тивної хмари | |Обмеження режиму поведінки|
3.|Вдихання радіонуклідів, |Рання |Укриття, герметизація |
|які містяться у шлейфі | |приміщень, відключення |
| | |зовнішньої вентиляції |
4.|Надходження радіоізотопів |Рання |Укриття |
|йоду інгаляційно, з про- | |Обмеження режимів поведін-|
|дуктами харчування та | |ки та харчування |
|питною водою | |Профілактика надходження |
| | |радіоізотопів йоду за |
| | |допомогою препаратів |
| | |стабільного йоду |
5.|Поверхневе забруднення |Рання |Евакуація |
|радіонуклідами шкіри, |Середня|Укриття |
|одягу, інших поверхонь | |Обмеження режимів поведін-|
| | |ки та харчування |
| | |Дезактивація |
6.|Зовнішнє опромінення від |Середня|Евакуація |
|випадінь радіонуклідів на |Пізня |Тимчасове відселення |
|грунт та інші поверхні | |Переселення |
| | |Обмеження режимів поведін-|
| | |ки та харчування |
| | |Дезактивація територій, |
| | |будівель та споруд |
7.|Інгаляційне надходження |Середня|Тимчасове відселення |
|радіонуклідів за рахунок |Пізня |Переселення |
|їх вторинного підняття з | |Дезактивація територій, |
|вітром | |будівель та споруд |
8.|Споживання радіоактивно |Пізня |Сільсько-господарські та |
|забруднених продуктів | |гідротехнічні контрзаходи |
|харчування та води | | |
------------------------------------------------------------------
* Радіаційний контроль об'єктів навколишнього середовища,
продуктів харчування та питної води проводиться на всіх фазах
аварії, але об'єм та структура цього контролю може бути різною.
Це визначається спеціальним методично-регламентуючим документом.
Д.4.2. Період ранньої фази включає наступні події:
(а) газо-аерозольні викиди і рідинні скиди радіоактивного
матеріалу із аварійного джерела,
(б) процеси повітряного переносу і інтенсивної наземної
міграції радіонуклідів;
(в) радіоактивні опади і формування радіоактивного сліду.
Усі види втручань в період ранньої фази аварії носять
терміновий характер.
Д.4.3. До особливостей середньої фази належать:
(а) порівняно швидке зниження потужності поглинутої у
повітрі дози зовнішнього гамма-випромінювання на місцевості (майже
у 10 разів за період тривалістю 1 рік після початку цієї фази);
(б) переважання кореневого (над поверхневим) типу забруднення
сільськогосподарської продукції (зелені овочі, злакові, ягоди,
молоко і м'ясо за рахунок кореневого переходу радіонуклідів у
траву пасовищ).
Усі види втручань в період середньої фази аварії, у більшості
випадків, відносяться до довгострокових.
Д.4.4. Пізня фаза починається через 1-2 роки після початку
аварії.
Втручання на пізній фазі аварії носять виключно
довгостроковий характер.
Д.4.5. Радіаційні аварії, при яких відсутні газо-аерозольні
викиди і рідинні скиди, але має місце забруднення навколишнього
середовища, викликане витіканнями радіонуклідів з об'єктів, де
проводяться роботи з радіоактивними речовинами у відкритому виді,
розвиваються за наступною трьохфазною схемою:
(а) рання фаза - фаза проникнення радіоактивних речовин у
навколишнє середовище, яка завершується формуванням
радіоактивно-забруднених приміщень і територій;
(б) середня фаза - період стабілізації радіоактивного
забруднення,
(в) пізня фаза - період зниження рівнів радіоактивного
забруднення (до "фонових") як за рахунок фізичних і екологічних
процесів, так і внаслідок контрзаходів.
Д.4.6. Умовно можна виділити три фази і для тих радіаційних
аварій, які не супроводжуються радіоактивним забрудненням
навколишнього середовища:*
______________
* Наприклад, втрати і крадіжки закритих джерел бета-,
гамма-випромінювання.
(а) до ранньої фази відноситься період (момент) встановлення
факту радіаційної аварії цього типу і час, необхідний для
планування і реалізації термінових контрзаходів;
(б) середня і пізня фази об'єднують весь період ліквідації
наслідків подібної аварії (видалення і знешкодження аварійного
джерела, відновлення нормальної життєдіяльності населення і
функціонування території).
Д.4.7. Характеристика фаз розвитку аварії ядерного реактору,
подібної аварії на ЧАЕС.
Д.4.7.1. Період ранньої фази тривалістю від декількох годин
до одного-двох місяців після початку аварії має наступні
особливості:
(а) присутність у навколишньому середовищі короткоживучих
радіонуклідів, включаючи радіоактивні благородні гази, які
обумовлюють високі інтенсивності і градієнти гамма-полів:
(б) при значних викидах радіоізотопів йоду в ранній фазі
аварії виділяється так званий йодний період, на протязі якого
існує серйозна загроза надходження в організм людини цих
радіонуклідів інгаляційно і з продуктами харчування і, як
наслідок, опромінення щитовидної залози осіб з населення, особливо
дітей;
(в) поверхневе забруднення пасовищ, сінокосів, а також
сільськогосподарської продукції;
Д.4.7.2. Середня фаза аварії починається через один-два
місяці і завершується через 1-2 роки після її початку. На цій фазі
аварії у навколишньому середовищі вже відсутні (через
радіоактивний розпад) короткоживучі осколочні радіоізотопи телуру
і йоду, 140Ba+140La, але у формуванні гамма-поля зросла роль
95Zr+95Nb, ізотопів рутенію і церію, 134Cs, 138Cs і 137Cs.
Основними джерелами внутрішнього опромінення на середній фазі
аварії є радіоізотопи цезія (134Cs, 138Cs і 137Cs) і стронція
(80Sr, 80sr), які надходили з продуктами харчування, що вироблені
на радіоактивно забруднених територіях.
До кінця середньої фази основним джерелом зовнішнього
гамма-випромінювання були випадіння 134Cs, 137Cs на грунт, а
внутрішнього - 134Cs, 137Cs і 90Sr в продуктах харчування.
Д.4.7.3. Пізня фаза починається через 1-2 роки після початку
аварії, коли основним джерелом зовнішнього опромінення є 137Cs у
випадах на грунт, а внутрішнього - 137Cs і 90Sr в продуктах
харчування*, які виробляються на забруднених цими радіонуклідами
територіях.
_______________
* Можливі такі типи комунальних радіаційних аварій, при яких
основними джерелами внутрішнього опромінення є, наприклад,
тільки 90Sr, чи тритій, чи альфа-випромінювачі (ізотопи
плутонія, 210Po, 241Am, 226Ra та ін.).
Додаток 5
Аварійні плани
Д.5.1. На будь-якому об'єкті, де здійснюється практична
діяльність, пов'язана з радіаційно-ядерними технологіями, повинні
бути підготовлені плани аварійних заходів. Ці плани погоджуються з
органами державного регулювання: Державною
санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я
України та Адміністрацією ядерного регулювання Міністерство
охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки
України. Аварійні плани є невід'ємною частиною регламенту на
проведення робіт, санітарного паспорту та ліцензій.
Д.5.2. Відповідальність за підготовку аварійних планів несе
керівництво експлуатуючої організації.
Д.5.3. При підготовці аварійних планів стосовно кожного
об'єкту має бути проведено аналіз аварій та враховано
експлуатаційний досвід, який було накопичено для джерел та
технологій аналогічного типу.
Д.5.4. Має бути встановлено періодичність перевірки аварійних
планів регулюючими органами: плани повинні також періодично
поновлюватися.
Д.5.5. Відповідальними особами з боку експлуатуючих
організацій та регулюючих органів повинні бути прийняті всі
необхідні заходи для навчання персоналу, який згідно планам бере
участь у проведенні аварійних заходів, а також передбачені планові
тренування (навчання) цього персоналу за участю представників
регулюючих органів.
Д.5.6. Планами мають передбачатися періодичні перевірки
системи попередження персоналу та населення на випадок виникнення
аварії, а також системи інформування державних адміністративних
органів (місцевих та центральних) та засобів масової інформації.
Д.5.7. Типовий аварійний план повинен містити:
а) розподіл обов'язків щодо інформування регулюючих органів,
державних адміністративних органів та громадськості;
б) розподіл обов'язків та відповідальності щодо ініціювання
втручань;
в) типові сценарії, в яких розглядаються різні стани
аварійного джерела та варіанти розповсюдження зони аварії у
приміщеннях та проммайданчику об'єкта та за його межами;
г) всі процедури щодо обміну інформацією між аварійним
об'єктом та організаціями, персонал яких бере участь в аварійних
роботах: пожежні, медичні бригади, органи внутрішніх справ, служби
цивільної оборони і т.д.;
д) система оцінки масштабів та значущості аварійних викидів
та скидів у довкілля, а також система оперативного та
довгострокового прогнозу розвитку аварії.
Д.5.8. Аварійний план повинен передбачати заходи щодо
створення необхідних аварійних запасів, які включають:
а) дозиметричну та радіометричну апаратуру та джерела
автономного живлення до неї для умов роботи в інтенсивних полях
гамма-випромінювання та при інтенсивних рівнях радіоактивного
забруднення;
б) транспортні засоби та аварійний резерв паливно-мастильних
матеріалів;
в) засоби індивідуального та колективного захисту, включаючи
спецодяг, респіратори і т.і.;
г) засоби фармакологічного протирадіаційного захисту, у тому
числі і для йодної профілактики;
д) засоби зв'язку та управління;
е) помивочно-дезактиваційні засоби та прилади;
є) інші ресурси для проведення аварійних робіт.
Додаток 6
Термінові контрзаходи
Д.6.1. Згідно п.п. 7.26 та 7.36 термін "терміновий" має на
увазі не тільки безумовну виправданість втручань, що
розглядаються, але й те, що будь-які затримки з рішенням про
введення контрзаходів цього типу створює загрозу важких
радіаційних уражень для охопленого аварією населення. У цьому
розумінні "термінові втручання" вимагають набагато більш швидкого
реагування, ніж навіть ті, які визначені як "невідкладні".
Д.6.2. Згідно зі значеннями прогнозованих поглинених доз при
гострому опроміненні (таблиця Д.6.1) та річних еквівалентних доз
при хронічному опроміненні (таблиця Д.6.2), рівні безумовно
виправданих термінових втручань побудовані так, щоб запобігти
виникненню прямих клінічних проявів радіаційного ураження всього
тіла та окремих органів та тканин.
Д.6.3. Проведення безумовно виправданих термінових втручань є
також тим винятковим випадком, коли дозволяється підвищене
опромінення, що планується для аварійного персоналу, який виконує
роботи, пов'язані з контрзаходами подібного типу.
Таблиця Д.6.1 - Рівні безумовно виправданого термінового
втручання при гострому опроміненні
------------------------------------------------------------------
Орган або тканина |Прогнозована поглинена доза в
|органі чи тканині за період,
|менший 2-х діб, Гр
------------------------------------+-----------------------------
Все тіло (кістковий мозок)* | 1
Легені | 6
Шкіра | 3
Щитовидна залоза | 5
Кришталик ока | 2
Гонади | 2
Плід | 0,1
------------------------------------------------------------------
* Як правило застосовується до зовнішнього опромінювання.
Таблиця Д.6.2 - Рівні відвернутої річної еквівалентної дози
хронічного опромінення органів та тканин, при
яких термінове втручання безумовно виправдане
------------------------------------------------------------------
Орган або тканина | Річна еквівалентна доза,
| Зв.рік в ступені -1
------------------------------------+-----------------------------
Гонади | 0,2
Кришталик ока | 0,1
Кістковий мозок | 0,4
------------------------------------------------------------------
Додаток 7
Невідкладні контрзаходи
Д.7.1. Основними та найбільш ефективними невідкладними
контрзаходами на початковій фазі аварії є: укриття, евакуація,
йодна профілактика та обмеження перебування осіб з населення на
відкритому повітрі (таблиця Д.7.1).
Крім цих основних контрзаходів (для яких вводяться рівні
виправданості та безумовної виправданості) на цій фазі аварії
застосовуються ціла низка допоміжних контрзаходів, доцільність
введення яких розглядається у кожному конкретному випадку, але для
яких рівні втручання не вводяться. До подібних допоміжних
контрзаходів відносяться:
(а) заходи пилоподавлення;
(б) часте миття доріг з твердим покриттям;
(в) запобігання пиління узбіччя доріг та спеціальні обмеження для
автотранспорту щодо з'їзду на узбіччя;
(г) спеціальний режим роботи шкіл, дитячих садків, ясел;
(д) зміна режиму роботи лікувально-оздоровчих закладів;
(е) переведення великої рогатої худоби з пасовищного на стійлове
утримання;
(є) обмеження лісокористування, заборона полювання та рибної
ловлі у місцевих водоймах;
(ж) інші контрзаходи.
Д.7.2. Основні невідкладні контрзаходи, маючи високу
ефективність за величиною відвернутої дози опромінення, є, у той
же час, досить дискомфортними для населення, дорого коштують та
вимагають значних організаційних зусиль для своєї реалізації. В
таблиці Д.7.1 приведені найнижчі межі виправданості та рівні
безумовної виправданості введення основних невідкладних
контрзаходів.
Д.7.3. Згідно з положеннями п.п.7.32 та 7.33 межі
виправданості та рівні безумовної виправданості для основних
контрзаходів трактуються як:
(а) Укриття населення в будинках чи спеціальних спорудах (в
основному, цегляних, бетонних, товстостінних) має за мету
запобігання передусім дозам зовнішнього опромінення, а при
відповідній герметизації - і внутрішнього опромінення, пов'язаного
з інгаляційним надходженням радіойоду, а також випадінням
газоаерозолів на відкриті ділянки шкіри. При цьому, якщо
відвернута при такій акції доза на все тіло, щитовидну залозу та
шкіру виявиться меншою за 5 мЗв, 50 мГр та 100 мГр, відповідно то
особа, яка відповідає за прийняття рішення про проведення укриття
населення, має всі підстави відмовитися від введення цього досить
дискомфортного заходу.
З іншої сторони, якщо дозиметричні розрахунки показують, що
укриття може забезпечити відвернення доз на все тіло, щитовидну
залозу та шкіру, що досягають (і навіть перевищуючих) 50 мЗв, 300
і 500 мГр відповідно, то введення такого контрзаходу не тільки
доцільне, але і, чим швидше вона буде застосована, тим більшого
ефекту вдасться досягти.
Таблиця Д.7.1 - Найнижчі межі виправданості та рівні безумовної
виправданості для невідкладних контрзаходів
------------------------------------------------------------------
Контрзахід |Відвернута доза за перші 2 тижні після аварії|
|---------------------------------------------|
|Межі виправданості | Рівні безумовної |
| | виправданості |
|---------------------+-----------------------|
| мЗв | мГр | мЗв | мГр |
|-----+---------------+------+----------------|
|На |На щито-|На | На |На щито-| На |
|все |видну |шкіру | все |видну | шкіру |
|тіло |залозу | | тіло |залозу | |
-------------------+-----+--------+------+------+--------+-------|
Укриття | 5 | 50 | 100 | 50 | 300 | 500 |
-------------------+-----+--------+------+------+--------+-------|
Евакуація | 50 | 300 | 500 | 500 | 1000 | 3000 |
-------------------+-----+--------+------+------+--------+-------|
Йодна профілактика | | | | | | |
Діти | - | 50* | - | - | 200* | - |
Дорослі | - | 200* | - | - | 500* | - |
-------------------+-----+--------+------+------+--------+-------|
Обмеження перебу- | | | | | | |
вання на відкрито- | | | | | | |
му повітрі | | | | | | |
Діти | 1 | 20 | 50 | 10 | 100 | 300 |
Дорослі | 2 | 100 | 200 | 20 | 300 | 1000 |
------------------------------------------------------------------
* Очікувана доза при внутрішньому опроміненні радіоізотопами йоду,
що надходять до організму протягом перших двох тижнів після
початку аварії.
(б) Евакуація пов'язана з терміновим переміщенням населення
із зони аварії на, звичайно, обмежений строк і є однією з найбільш
дорого коштуючих, дискомфортних та організаційно важких акцій. Для
введення цього контрзаходу необхідне виключно серйозне та коректне
дозиметричне обгрунтування. Про це свідчать числові значення
найнижчих меж виправданості та рівні безумовної виправданості, які
в 3-10 разів вищі ніж відповідні межі та рівні для укриття
населення.
На практиці, якщо дози не досягають рівнів безумовної
виправданості, рішення про евакуацію може бути прийнято з
використанням будь-якого значення відвернутої дози, але при
виконанні трьох умов:
(і) обраний виправданий рівень - більше найнижчої межі
виправданості;
(іі) цей рівень встановлено внаслідок оптимізаційної
процедури зважування користі та збитку, пов'язаного з евакуацією;
(ііі) при проведенні оптимізаційної процедури повинні бути
враховані: кількість людей, які евакуюються, наявність
транспортних засобів, підготовленість та впорядкованість місць
розміщення евакуйованих, відстань та стан шляхів, можливість
перевезення необхідного майна, нарешті, морально-психологічна
прийнятність самої евакуації для населення, яке захищається та
економічні витрати, що супроводжують евакуацію.
Перераховані вище труднощі проведення евакуації повинні бути
проігноровані, якщо шляхом евакуації відвертаються дози,
відповідні рівням безумовної виправданості (та вищі за ці рівні).
Хоча евакуація розглядається як тимчасовий захід, але якщо
дозиметричний прогноз показує, що реевакуація людей буде
супроводжуватися опроміненням в дозах, що перевищують рівні
прийнятності (п.п. 7.30, 7.48), навіть при застосуванні інших
(довгострокових) контрзаходів, тоді необхідно розглянути питання
про доцільність переселення евакуйованих людей.
(в) Запобігання дозі внутрішнього опромінення щитовидної
залози шляхом масового вживання препаратів стабільного йоду
(йодна профілактика) - виключно ефективний, організаційно не
дуже складний і відносно дешевий захисний захід.
Проте потрібно брати до уваги, що ефективність йодної
профілактики різко спадає, якщо прийом стабільного йоду затримано
на декілька годин після початку надходження радіоізотопів йоду
інгаляційно чи з продуктами харчування. Різниця в 2,5-4 рази між
рівнями невідкладного втручання для цього контрзаходу стосовно
дитячої та дорослої частин населення пов'язано з тим, що,
по-перше, дози на одиницю надходження у дітей в декілька разів
вищі, ніж у дорослих, та, по-друге, ризик радіаційно обумовлених
раків щитовидної залози у дітей на одиницю дози приблизно у два
рази вищий, ніж у дорослих.
(г) Важливим та відносно доступним є такий невідкладний
захід, як обмеження перебування населення на відкритому повітрі.
Для організованих дитячих колективів цей контрзахід реалізується
шляхом збільшення тривалості "подовженого дня" у школах та
скорочення чи виключення прогулянок, а для дорослих, робота яких
пов'язана з перебуванням на відкритому повітрі, відповідним змінам
на обмежений термін режиму роботи.
Цей контрзахід приблизно в два рази менш ефективний з точки
зору відвернутої дози, ніж, наприклад, укриття. Тому межі
виправданості та рівні втручання для нього мають значення,
відповідно, у 2-5 разів нижчі.
Додаток 8
Довгострокові контрзаходи
Д.8.1. Довгострокові контрзаходи (тимчасове відселення,
переселення. дезактивація території і радіоактивно забруднених
будівель та споруд, обмеження вживання радіоактивно забрудненої
води і продуктів харчування на досить тривалий час,
сільськогосподарські та інші, включаючи індустріально-технічні)
проводяться в умовах, коли:
(а) дані радіаційного моніторингу дозволяють зробити досить
надійний прогноз розвитку ситуації;
(б) організації, які відповідають за проведення
довгострокових контрзаходів. мають для цього достатньо ресурсів
(матеріально-технічних, транспортних, запасів продовольства та
ін.);
(в) процедура оптимізації показує і виправданість, і
необхідність такої акції, тобто користь від дози, відвернутої
довгостроковим контрзаходом, перевищує збиток, яким подібне
втручання супроводжується;
(г) є досить надійна науково-технічна експертиза ефективності
запланованих довгострокових контрзаходів.
Д.8.2. При формуванні рішення про проведення довгострокових
контрзаходів стосовно кожної конкретної аварійної ситуації в
процедурі оптимізації мають бути враховані:
(а) масштаб аварії;
(б) кількість населених пунктів і загальна чисельність
жителів в них, до яких планується застосування таких
довгострокових контрзаходів, як тимчасове відселення чи
переселення,
(в) наявність (відсутність) необхідних для реалізації
довгострокового контрзаходу ресурсів;
(г) загальна площа угідь, на яких передбачається здійснити
сільськогосподарські контрзаходи;
(д) стан транспортних комунікацій і засобів перевезення людей
(чи підвозу продуктів, фуражу і техніки);
(е) інших факторів, які визначають можливість проведення
відповідних контрзаходів.
Д.8.3. Втручання слід вважати безумовно виправданим, якщо
довгостроковим контрзаходом відвертається така прогнозна доза, яка
перевищує значення рівнів, наведених у таблиці Д.8.1 (або
пов'язаних з ними рівнів дії).
Таблиця Д.8.1 - Нижні межі виправданості, безумовно виправдані
рівні втручання і рівні дії для прийняття рішення
про переселення
------------------------------------------------------------------
Критерії для прийняття рішення |Нижні ме-|Безумовно |
|жі випра-|виправда- |
|вданості |ні рівні |
| |втручання |
| |і рівні дії|
-------------------------------------------+---------+-----------|
Доза, відвернута за період переселення, Зв | 0,2 | 1 |
-------------------------------------------+---------+-----------|
Доза, відвернута за перші 12 місяців після | | |
аварії, Зв | 0,05 | 0,5 |
-------------------------------------------+---------+-----------|
Щільність радіоактивного забруднення | | |
території довгоживучими радіонуклідами, | | |
кБк.м в ступені -2: | | |
- 137Cs | 400 | 4000 |
- 90Sr | 80 | 400 |
- a-випромінювачі (238,239,240Pu, 241Am | | |
та ін.) | 0,5 | 4 |
-------------------------------------------+---------+-----------|
Потужність дози гамма-випромінювання в | | |
повітрі на відкритій радіоактивно забруд- | | |
неній месцевості, нГр.сек в ступені -1: | | |
- мононуклідне забруднення 137 CS | 0,3 | 3 |
- забруднення свіжою осколочною сумішшю | | |
(на 15-день після початку аварійних | | |
випадінь) | 5 | 50 |
------------------------------------------------------------------
Д.8.4. Значення безумовно виправданих рівнів дії, виражені в
термінах щільності випадіння 137Cs, 90Sr і a-випромінювачів,
розраховані так, що вони відповідають накопиченій за період
переселення дозі 1 Зв і містять коефіцієнт запасу від 2 до 10 за
внутрішнім опроміненням. Цей коефіцієнт введений із-за
варіабельності узагальнених коефіцієнтів переходу із грунту в
місцевий раціон, а також у зв'язку з коливаннями коефіцієнтів
вітрового підйому трансуранових елементів.
Д.8.5. Значення такого рівня дії, як потужність дози
зовнішнього опромінення в повітрі суттєво залежить від
радіонуклідного складу випадінь. Ті рівні дії, які наведені в
таблиці Д.8.1 відповідають осколочній реакторній суміші випадінь
чорнобильського типу. Проте, у випадку значної сепарації в сторону
зростання частки довгоживучих гамма-випромінювачів, ці рівні мають
бути знижені (крайній випадок - забруднення території одним лише
137Cs). Якщо має місце збідніння суміші довгоживучими
гамма-випромінювачами, то, навпаки, значення рівнів дії зростають.
В силу цього необхідно попереднє ретельне вивчення радіонуклідного
складу забруднення території. І тільки після такого уточнення
можна використовувати рівень дії, виражений в одиницях потужності
дози зовнішнього опромінення в повітрі.
Д.8.6. Відносно малі значення нижніх меж виправданості
втручання і дії для переселення, наведені в другому стовпчику
таблиці Д.8.1, пов'язані з тим, що для аварій локального типу, в
яких залучається невелика кількість жителів (з одного-двох
будинків, частини чи одного-двох населених пунктів) переселення
може виявитися економічно, організаційно і соціально-психологічно
одним з найбільш прийнятних контрзаходів, збиток від якого
виявиться менше, ніж отримана користь від відвернення навіть не
дуже великої дози.
Цілком очевидно, що при регіональних і глобальних аваріях,
коли розглядається питання про переселення тисяч сімей, створення
для них в місцях переселення нової соціально-побутової
інфраструктури і нових робочих місць, будівництва тисяч будинків,
шкіл і т.і., застосування оптимізаційної процедури приведе до
значення виправданого рівня набагато більшого, ніж нижня межа
виправданості.
Д.8.7. Застосування такого втручання як тимчасове відселення*
(таблиця Д.8.2) вимагає поєднання ряду наступних особливостей і
умов, які випливають із прогнозу динаміки розвитку радіаційної
обстановки:
_____________
* Тимчасове відселення і евакуація передбачають переміщення людей
із зони аварії на деякий обмежений час. Проте, евакуація
здійснюється в режимі екстреного контрзаходу на ранній фазі
аварії, тоді як тимчасове переселення проводиться лише після
детального вивчення радіаційної обстановки (звичайно середня і
навіть пізня фази).
(а) відносно високий темп прогнозованого покращення
радіаційної обстановки через відсутність у складі радіоактивного
забруднення території таких довгоживучих радіонуклідів як 60Co,
134,137Cs, 90Sr, 226Ra, 210Po, ізотопів плутонію, 241Am та ін.;
(б) радіоактивне забруднення території будівель і споруд
навіть довгоживучими радіонуклідами носить досить локальний
характер, так що за період тимчасового відселення виявиться
можливим і виправданим здійснити ефективні дезактиваційні роботи,
після чого можна повернути населення на попереднє місце
проживання;
(в) відсутня можливість проведення повноцінного радіаційного
моніторингу, що, в свою чергу, не дозволяє зробити однозначний
прогноз радіонуклідного складу, а значить, і темпів спаду рівнів
радіоактивного забруднення місцевості; у цьому випадку, якщо є
необхідні ресурси, а затрати на тимчасове відселення прийнятні,
то на протязі періоду відселення слід здійснити уточнюючий
радіаційний моніторинг, за даними якого можна скласти досить
надійний прогноз розвитку радіаційної обстановки, і це дозволить
або уточнити строки повернення людей, або, у відповідності з
пунктом 7.45(б) прийняти рішення про переведення цього контрзаходу
в категорію "переселення'.
Таблиця Д.8.2 - Найнижчі межі виправданості і безумовно
виправдані рівні втручання і дії для прийняття
рішення про тимчасове відселення
------------------------------------------------------------------
Критерії для прийняття рішення |Найнижчі |Безумовно |
|межі випра-|виправдані |
|вданості |рівні втру-|
| |чання і |
| |рівні дії |
-----------------------------------------+-----------+-----------|
Сумарна відвернута доза за період тимча- | | |
сового відселення*, Зв | 0,1 | 1 |
-----------------------------------------+-----------+-----------|
Середньомісячна доза на протязі періоду | | |
тимчасового відселення*, | | |
мЗв.місяць в ступені -1 | 5 | 30 |
-----------------------------------------+-----------+-----------|
Потужність дози гамма-випромінювання в | | |
повітрі на відкритій радіоактивно | | |
забрудненій місцевості, | | |
нГр.сек в ступені -1 | 3 | 30 |
------------------------------------------------------------------
* При виконанні умов пункту Д.8.7 (а)
Д.8.8. Вилучення, заміна чи обмеження вживання радіоактивно
забруднених продуктів харчування, будучи важливим довгостроковим
контрзаходом, одночасно потребує для своєї реалізації значних
ресурсних і економічних витрат. Тому в інтервалі значень між
нижньою межею виправданості і безумовною виправданістю (таблиця
Д.8.3) необхідно кожний раз проводити процедуру оптимізації.
Причому треба мати на увазі, що можливості заміни важливих
компонентів раціону (м'яса, молока, картоплі, хліба та ін.)
звичайно далеко не безмежні.
Д.8.9. Заборона чи обмеження споживання продуктів харчування
місцевого виробництва вводиться на ранній, середній і, частково,
пізній фазах аварії. Проте, застосування значень рівнів дії,
вказаних у таблиці Д.8.3, потребує постійного застосування
процедури зважування "користь - збиток", оскільки не виключені
ситуації, коли при вкрай обмежених можливостях підвозу чистих
продуктів харчування, заборона чи обмеження споживання місцевих
продовольчих ресурсів може визвати пряму загрозу голоду. При цьому
наслідки для здоров'я людей гострого дефіциту продуктів можуть
виявитися набагато тяжчими, ніж ті, які пов'язані з радіаційним
фактором.
Таблиця Д.8.3 - Найнижчі межі виправданості і безумовно
виправдані рівні втручання і дії для прийняття
рішення про вилучення, заміну і обмеження*
вживання радіоактивно забруднених продуктів
харчування
------------------------------------------------------------------
Критерії для прийняття рішення |Найнижчі |Безумовно |
|межі випра-|виправдані |
|вданості |рівні втру-|
| |чання і |
| |рівні дії |
-----------------------------------------+-----------+-----------|
Відвернута доза внутрішнього опромінення | 5 | 30 |
за рахунок вживання радіоактивно | | |
забруднених продуктів харчування, мЗв | | |
- за перший післяаварійний рік | 1 | 30 |
- за другий і наступні роки після аварії | 1 | 5 |
Радіоактивне забруднення молока**, | | |
кБк.л в ступені -1 | | |
- 131I для дорослих | 0,4 | 1 |
для дітей | 0,1 | 0,2 |
- 134,137Cs | 0,1 | 0,4 |
- 90Sr для дорослих | 0,02 | 0,2 |
для дітей | 0,005 | 0,05 |
------------------------------------------------------------------
* Рішення про обмеження, чи про повне вилучення (або заміну)
окремих продуктів харчування є об'єктом оптимізації
** Для інших, немолочних продуктів харчування, рівні дії вдвоє
вищі.
Д.8.10. Для таких довгострокових контрзаходів, як
дезактивація територій, будівель та споруд, сільськогосподарські
протирадіаційні заходи (залуження, вапнування грунтів, спеціальні
норми внесення добрив, глибоке переорювання, застосування
спеціальних хімічних речовин типу ферроцину, і нарешті, зміна
структури землекористування чи технології вирощування
м'ясо-молочної худоби і т.і.) не вводяться ні межі виправданості,
ні безумовні рівні втручання. Рішення про проведення подібних
контрзаходів приймаються кожного разу на основі процедури
зважування "користь-збиток".
Додаток 9
Використання поняття ризику в практиці
протирадіаційного захисту людини
Д.9.1. Ліміти доз опромінення населення і персоналу
(включаючи і дози при запланованому підвищеному опроміненні)
встановлюються з урахуванням шкали ризиків, завдяки якої
імовірність несприятливих наслідків у сфері практичної діяльності,
пов'язаної з дією або використанням джерел іонізуючого
випромінювання може бути зіставлена з імовірністю втрати здоров'я
або життя в інших сферах, не пов'язаних з радіаційним фактором.
Д.9.2. При використанні величини ризику оперують такими
поняттями як знехтуваний ризик, прийнятний ризик і верхня границя
індивідуального ризику. У відповідності з міжнародною практикою,
рівень знехтуваного ризику приймається рівний 10 в ступені -6 за
рік, величина прийнятного ризику для персоналу приймається рівною
10 в ступені -4 за рік, а для населення - 10 в ступені -5 за рік,
границя індивідуального ризику для опромінення осіб із персоналу
приймається рівною 10 в ступені -3 за рік, а для населення - 5.10
в ступені -5 за рік.
Д.9.3. Поняття ризику вводиться як для стохастичних, так і
для детерміністичних ефектів.
Д.9.4. Індивідуальний (r) і колективний - (R) ризик
виникнення стохастичних ефектів від опромінення визначається
відповідно:
r = rЕ х E
R = гЕ х SЕ,
де E, SE - індивідуальна і колективна ефективні дози, відповідно;
rЕ - коефіцієнт ризику для виникнення раку із смертельним
і несмертельним кінцем та серйозних спадкових ефектів.
Д.9.5. Коефіцієнт ризику на одиницю індивідуальної або
колективної дози, у відповідності до Додатку 1, п.4 приймається
рівним:
rЕ = 5,6.10 в ступені -2 Зв в ступені -1 для професійного
опромінення і
rЕ = 7,3.10 в ступені -2 Зв в ступені -1 для населення.
Д.9.6. При опроміненні у дозах, які викликають
детерміністичні (нестохастичні) ефекти приймається, що ризик
важких наслідків дорівнює імовірності виникнення самого наслідку:
r = p(E)
R = p(SЕ) х N
де p(E), p(SЕ) - імовірність подій, які створюють дози E і SЕ
відповідно;
N - чисельність популяції, яка зазнала радіаційного впливу з
еквівалентними дозами E > 0,5 Зв.
Д.9.7. Одним із принципів забезпечення радіаційної безпеки є
принцип оптимізації, який передбачає зниження ризиків до якомога
низького рівня і здійснюється в діапазоні від верхньої межі
граничного ризику до нижньої, яка визначається, як знехтуваний
ризик, нижче від якого подальше зниження ризику недоцільне.
Д.9.8. Принцип оптимізації слід здійснювати з урахуванням
того, що границя ризику регламентує потенційне опромінення від
усіх можливих джерел, тому для кожного джерела при оптимізації
встановлюється своя границя ризику.
Д.9.9. Зниження доз нижче встановлених границь пов'язане з
додатковими витратами на захист. Витрати вважаються виправданими
при виконанні умови:
V - P - X
R < --------- ,
a
V - P - X
r < ---------
aN
де V - грошовий вираз валового (повного) прибутку, отриманого в
наслідок виробничої діяльності;
P - витрати на основне виробництво;
X - витрати на захист;
N - кількість опромінених осіб;
a - грошовий еквівалент одиниці ризику.
Д.9.10. Величина грошового еквіваленту ризику розраховується
із величини валового національного прибутку на одного жителя
(економічна компонента) і з урахуванням компенсації за
психологічне сприйняття ризику (психологічна або соціальна
компонента). Як правило, в практиці оптимізації захисту,
економічна компонента складає 5-10 % від психологічної.
Додаток 10
Довідковий матеріал
Д.10.1. Зв'язок між потужністю експозиційної дози, кермою в
повітрі та потужністю ефективної дози наведено в таблиці Д.10.1.
Таблиця Д.10.1 - Перехід між потужністю експозиційної дози, кермою
в повітрі та потужністю ефективної дози
------------------------------------------------------------------
Потужність | Керма в повітрі | Потужність ефективної дози|
експозицій-| | |
ної дози | | |
-----------+------------------------+----------------------------|
мкР.год |нГр.год|мкГр.год|пГр.с | нЗв.год |мкЗв.год |мЗв.рік |
в ст.-1 |в ст.-1|в ст.-1 |в ст.-1| в ст.-1 |в ст.-1 |в ст.-1 |
-----------+-------+--------+-------+---------+---------+--------|
1 |8,73* |8,73-10 | 146 | 6,46 |6,46.10 |5,6.10 |
| |в ст.-3 | | |в ст.-3 |в ст.-2 |
-----------+-------+--------+-------+---------+---------+--------|
0,115 | 1 | 10 | 16,7 | 0,74** |7,4.10 |6,49.10 |
| |в ст.-3 | | |в ст.-4 |в ст.-3 |
-----------+-------+--------+-------+---------+---------+--------|
115 |1000 | 1 |1,67.10| 740 | 0,74 | 6,49 |
| | |в ст.4 | | | |
-----------+-------+--------+-------+---------+---------+--------|
6,87.10 |6.10 |6.10 | 1 | 4,44.10|4,44.10 |3,89.10 |
в ст.-3 |в ст.-2|в ст.-5 | | в ст.-2|в ст.-5 |в ст.-4 |
-----------+-------+--------+-------+---------+---------+--------|
0,155 |1,35 |1,35.10 | 22,5 | 1 | 10 |8,77.10 |
| |в ст.-3 | | |в ст.-3 |в ст.-3 |
-----------+-------+--------+-------+---------+---------+--------|
155 |1350 | 1,35 |2,25.10| 1000 | 1 | 8,77 |
| | |в ст.4 | | | |
-----------+-------+--------+-------+---------+---------+--------|
17,7 | 154 | 0,154 | 2570 | 114 | 0,114 | 1 |
------------------------------------------------------------------
* Защита от ионизирующих излучений: В 2 т, Т.1, Физические основы
защиты от излучений: Учебник для вузов / Н.Г.Гусев,
В.А.Климанов, В.П.Машкович, А.П.Суворов; Под ред. Н.Г. Гусева.
- 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Энергоатомиздат, 1989. - 512
с.: ил.
** Sourses and Effects of lonztng Radiation: UNSCEAR 1993// Report
to the General Assembly.-New York: UNSCEAR, United Nations. -
1993. - 922 p.
Таблиця Д.10.2 - Співвідношення між позасистемними та одиницями
в системі Cl
------------------------------------------------------------------
Величина |Стара одиниця| Нова одиниця| Коефіцієнти переводу|
| | |---------------------|
| | |Cl в поза-|позасисте-|
| | |системні |мні в Cl |
---------------+-------------+-------------+----------+----------|
Активність |Кюрі (Ki) |Бекерель |-2,7.10 |3,7.10 |
| |1Бк=с в ст.-1|в ст.-11 |в ст.10 |
---------------+-------------+-------------+----------+----------|
Питома |Ki.r в ст.-1 |Бк.кг в ст.-1|-2,7.10 |3,7.10 |
активність | | |в ст.-14 |в ст.13 |
|Еман |Бк.л в ст.-1 |-2,7.10 |3,7 |
| | |в ст.-1 | |
|Махе |Бк.л в ст.-1 |-7,4.10 |13,5 |
| | |в ст.-2 | |
|Тритієва |Бк.л в ст.-1 | -8,3 |1,2.10 |
|одиниця | | |в ст.-1 |
---------------+-------------+-------------+----------+----------|
Щільність |Ki.км в ст.-2|Бк.м в ст.-2 |-2,7.10 |3,7.10 |
забруднення | | |в ст.-6 |в ст.4 |
---------------+-------------+-------------+----------+----------|
Експозиційна |Рентген (Р) |Кулон на | | |
доза | |кілограм |3,9.10 |2,6.10 |
| |Кл.кг в ст.-1|в ст.3 |в ст.-4 |
---------------+-------------+-------------+----------+----------|
Поглинута доза |Рад |Грей |1.10 |1.10 |
| |1Гр=Дж.кг |в ст.2 |в ст.-2 |
| |в ст.-1 | | |
---------------+-------------+-------------+----------+----------|
Еківалентна |Біологічний |Зіверт |1.10 |1.10 |
доза |еквівалент |1Зв =Дж.кг |в ст.2 |в ст.-2 |
|раду (бер) |в ст.-1 | | |
| | | | |
---------------+-------------+-------------+----------+----------|
Ефективна |Біологічний |Зіверт |1.10 |1.10 |
доза |еквівалент |1Зв =Дж.кг |в ст.2 |в ст.-2 |
|раду (бер) |в ст.-1 | | |
------------------------------------------------------------------
Д.10.2. Формули зв'язку між масою радіонукліда та його
активністю
A T1/2 A
m = ------ х --
NА
де А - активність в Бк, m - маса в грамах, A - атомна маса,
N А = 6,022.10 в ст.23 моль в ст.-1
- число Авогадро, T1/2 - період напіврозпаду радіонукліду
0,693m NА
A = ------- х --
T1/2 A
Таблиця Д.10.3 - Множники і префікси для утворення десяткових
кратних та дольних одиниць, їх назви та
позначення
------------------------------------------------------------------
Множник | Префікс | Позначення |
--------------------+----------------------+---------------------|
10 в ст.18 | екса | Е |
10 в ст.15 | пета | П |
10 в ст.12 | тера | Т |
10 в ст.9 | гіга | Г |
10 в ст.6 | мега | М |
10 в ст.3 | кіло | к |
10 в ст.2 | гєкто | г |
10 в ст.1 | дека | да |
10 в ст.-1 | деци | д |
10 в ст.-2 | санти | с |
10 в ст.-3 | мілі | м |
10 в ст.-6 | мікро | мк |
10 в ст.-9 | нано | н |
10 в ст.-12 | піко | п |
10 в ст.-15 | фемто | ф |
10 в ст.-18 | атто | а |
------------------------------------------------------------------
Таблиця Д.10.4 - Пороги детерміністичних ефектів для яєчок,
яєчників, кришталику ока та кісткового мозку
дорослої людини (Публікація 60 МКРЗ)
------------------------------------------------------------------
Орган (тканина) | Поріг
та ефект |------------------------------------------
|Сумарна |Сумарна |Середньорічна|
|еквівалентна|еквівалентна |потужність |
|доза, отри- |доза, отримана|дози, при ви-|
|мана при од-|при високофра-|сокохронічно-|
|нократному |кціонованому |му опромінен-|
|опроміненні |або хронічному|ні на протязі|
|(Зв) |опроміненні |багатьох ро- |
| |(Зв) |ків (Зв рік |
| | |в ст.-1) |
-----------------------+------------+--------------+-------------|
Яєчка | | | |
Тимчасова безплідність | 0,15 |Не застосовний| 0,4 |
Постійна безплідність | 3,5-6,0 |Не застосовний| 2,0 |
Яєчники | | | |
Безплідність | 2,5-6,0 | 6,0 | >0,2 |
Кришталики ока | | | |
Помутніння, що | 0,5-2,0 | 5 | >0,1 |
діагностується | | | |
Катаракта | 5,0 | >8 | >0,15 |
Кістковий мозок | | | |
Пригнічення | | | |
кровотворення | 0,5 |Не застосовний| >0,4 |
------------------------------------------------------------------
