Деякі питання поводження з радіоактивними відходами

На виконання Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що управління у сфері поводження з радіоактивними відходами здійснює Державне агентство з управління зоною відчуження.

2. Затвердити Положення про державний реєстр радіоактивних відходів і Положення про державний кадастр сховищ та місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів (додається).

КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА
поводження з радіоактивними відходами

I. Загальні положення

Цю Програму розроблено відповідно до Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" на 2002-2005 роки та на період до 2010 року.

Мета Програми - реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами (далі - РАВ), основними напрямами якої є:

захист довкілля, життя і здоров'я населення від дії іонізуючого випромінювання;

розроблення нових та впровадження існуючих технологій поводження з РАВ;

створення і функціонування єдиної державної системи обліку та контролю за переміщенням РАВ;

науково-технічна та інформаційна підтримка робіт у сфері поводження з РАВ;

розвиток нормативно-правової бази з питань поводження з РАВ;

налагодження міжнародного співробітництва у сфері поводження з РАВ.

Основні завдання Програми:

розвиток нормативно-правової бази з питань підвищення радіаційної безпеки під час поводження з РАВ;

удосконалення систем поводження з РАВ на АЕС та підприємствах уранодобувної і переробної промисловості;

забезпечення провадження діяльності у сфері поводження з РАВ відповідно до законодавства та рекомендацій міжнародних організацій, членом яких є Україна;

введення в експлуатацію першої черги виробничого комплексу "Вектор" з дезактивації, транспортування, переробки та захоронення радіоактивних відходів з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - виробничий комплекс "Вектор");

проектування та спорудження другої черги виробничого комплексу "Вектор" для переробки та довготермінового зберігання довгоіснуючих РАВ;

технічне переоснащення та перепрофілювання державних міжобласних спецкомбінатів Українського державного об'єднання "Радон" (далі - об'єднання "Радон") для збирання та тимчасового контейнерного зберігання РАВ вітчизняних промислових, медичних, наукових та інших підприємств, установ та організацій;

створення передумов для вирішення питань захоронення високоактивних та довгоіснуючих РАВ;

перегляд нормативно-правових актів щодо функціонування існуючих і тих, що вводяться в експлуатацію, об'єктів поводження з РАВ в Україні, удосконалення державної системи обліку та контролю за переміщенням РАВ;

розширення міжнародного співробітництва у сфері поводження з РАВ.

Загальну координацію робіт, пов'язаних з виробленням єдиних підходів до реалізації державної політики у сфері поводження з РАВ, здійснює Міжвідомча комісія з питань виконання Комплексної програми поводження з радіоактивними відходами.

II. Поводження з РАВ, що утворюються на об'єктах, які належать до сфери управління Мінпаливенерго та МНС

1. Поводження з РАВ АЕС

У 2002-2005 роках передбачається здійснити такі заходи щодо поводження з РАВ АЕС:

Подальше впровадження та введення в експлуатацію технологічних ліній попередньої та глибокої переробки твердих та рідких РАВ на АЕС.

Удосконалення системи транспортування РАВ.

Створення систем видалення твердих РАВ із сховищ АЕС.

Розроблення та впровадження приладів і методик контролю за фізичними параметрами РАВ.

Удосконалення нормативно-правових актів та навчально-методичної документації з питань поводження з РАВ на АЕС.

Розроблення стратегії поводження з високоактивними радіоактивними відходами після переробки відпрацьованого ядерного палива АЕС.

2. Поводження з РАВ під час виведення з експлуатації діючих АЕС

Орієнтовні терміни виведення з експлуатації енергоблоків,
визначених у вихідних проектах

Згідно з міжнародною практикою та попередніми оцінками очікуваний надпроектний термін продовження експлуатації діючих енергоблоків ВВЕР-440 та ВВЕР-1000 становитиме 10-15 років.

Виведення енергоблоків з експлуатації повинно здійснюватися таким чином, щоб радіаційний вплив речовин у твердому, рідкому, газоподібному та аерозольному стані не перевищував рівнів, визначених відповідними нормативно-правовими актами.

Необхідно розробити концепцію виведення з експлуатації діючих АЕС, в якій будуть відображені аспекти поводження з РАВ, пов'язані з процесом виведення з експлуатації АЕС.

Поводження з РАВ у процесі виведення з експлуатації ядерних установок, розміщених на промисловому майданчику державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС", та перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему

На промисловому майданчику державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" (далі - ДСП "Чорнобильська АЕС") місцями зосередження та джерелами утворення РАВ (радіоактивних матеріалів), у тому числі тих, що містять ядерні матеріали, є непрацюючі ядерні установки 1, 2 і 3 енергоблоку, 4 енергоблок, зруйнований в 1986 році запроектною аварією (об'єкт "Укриття"), а також об'єкти та території промислового майданчика. З метою комплексного вирішення питань поводження з РАВ на зазначеному промисловому майданчику передбачається здійснити такі заходи:

Розроблення інтегрованої програми поводження з РАВ на етапі припинення експлуатації ядерних установок Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему.

Впровадження єдиної системи обліку РАВ, у тому числі тих, що містять подільний матеріал.

Визначення типів і розроблення проектів контейнерів та організація їх виробництва для об'єктів ДСП "Чорнобильська АЕС".

Впровадження приладів, розроблення та атестація методик для вимірювання фізико-хімічних параметрів РАВ.

Проектування та будівництво пункту дезактивації залізничного транспорту.

Організація тимчасового зберігання високоактивних РАВ.

Розроблення та створення дільниць фрагментації великогабаритних високоактивних відходів.

Поводження з РАВ у процесі виведення з експлуатації ядерних установок

Енергетичні ядерні установки, розміщені на промисловому майданчику ДСП "Чорнобильська АЕС", перебувають у режимі виведення з експлуатації:

1 енергоблок - з 1996 року;

2 енергоблок - з 1991 року;

3 енергоблок - з 2000 року.

Ядерне паливо 1 енергоблоку вивантажене частково, 2 енергоблоку вивантажене з ядерної установки в 1999 році, 3 енергоблоку міститься в ядерній установці.

РАВ ядерних установок - це споруди і технологічне обладнання, які були в безпосередньому контакті з радіоактивними речовинами під час нормальної експлуатації та ядерної аварії на 4 енергоблоці, а також елементи конструкцій технологічних сховищ рідких і твердих РАВ, що утворювалися у процесі експлуатації, та відпрацьованого ядерного палива.

У 2002-2005 роках в процесі виведення ядерних установок з експлуатації планується здійснити такі заходи:

Розроблення та реалізація програми комплексного інженерного радіаційного обстеження ядерних установок.

Будівництво та введення в експлуатацію заводу з переробки рідких РАВ.

Проектування, будівництво та введення в експлуатацію установки з видалення твердих РАВ із сховища Чорнобильської АЕС.

Проектування, будівництво та введення в експлуатацію заводу з переробки твердих РАВ.

Розроблення та впровадження підсистеми обліку РАВ, що будуть утворюватися на етапах виведення ядерної установки з експлуатації.

Виготовлення дослідного зразка, випробування та атестація контейнеровоза для перевезення сипучих та кондиціонованих твердих РАВ I і II групи.

Розроблення та впровадження технологій дезактивації приміщень, будівель і споруд.

Реконструкція будівель для тимчасового зберігання демонтованого обладнання.

Розроблення та впровадження технологій, які дадуть змогу мінімізувати обсяги РАВ, що утворюватимуться на етапі виведення ядерної установки з експлуатації.

Розроблення технологій поводження з конструктивними елементами ядерних реакторів.

Поводження з РАВ, що утворюються у процесі поточної експлуатації об'єкта "Укриття"

Об'єкт "Укриття" - це зруйнований запроектною аварією 4 енергоблок Чорнобильської АЕС, на якому здійснено першочергові заходи для зменшення наслідків аварії та продовжуються роботи із забезпечення його ядерної і радіаційної безпеки. Відповідно до НРБУ-97/Д-2000 об'єкт "Укриття" є місцем поверхневого зберігання неорганізованих РАВ (тимчасове сховище неорганізованих РАВ, що перебуває у стадії стабілізації та реконструкції).

Через відсутність достатніх даних про кількість та місце розміщення подільних та інших РАВ прогнозування екологічної безпеки об'єкта "Укриття" на довготермінову перспективу неможливе. Кінцевою метою робіт на об'єкті "Укриття" є ліквідація наслідків аварії, тобто усунення джерел ядерної та радіаційної небезпеки об'єкта.

У процесі поточної експлуатації об'єкта "Укриття" утворюються тверді та рідкі РАВ.

Тверді РАВ утворюються внаслідок дезактивації приміщень, демонтування обладнання і видалення напливів бетону, будівельно-монтажних та бурових робіт. Загальна схема поводження з твердими РАВ включає збирання, кондиціювання, сортування, тимчасове зберігання в контейнерах-збірниках і відправлення на захоронення РАВ I і II групи активності.

Рідкі РАВ утворюються внаслідок проникнення усередину об'єкта атмосферних опадів, конденсації вологи і технологічних розчинів, які виникають під час проведення дезактивації, пилозаглушення, бурових робіт, експлуатації санпропускників. Загальна схема поводження з рідкими РАВ передбачає збирання, накопичення і транспортування низькоактивних РАВ на переробку до хімічного цеху Чорнобильської АЕС.

У 2002-2005 роках передбачається здійснити такі заходи щодо поводження з РАВ, що утворюються у процесі поточної експлуатації об'єкта "Укриття":

Організація тимчасового зберігання високоактивних РАВ.

Розроблення та впровадження технічних засобів і пристроїв для поводження з високоактивними РАВ.

Проведення моніторингу за балансом водяних мас в об'єкті "Укриття" і надходження їх у навколишнє природне середовище.

Мінімізація утворення вторинних РАВ (організація дільниці дезактивації обладнання та інструменту).

Створення системи збирання та видалення рідких РАВ.

Впровадження підсистеми обліку та контролю РАВ, у тому числі тих, що містять подільні матеріали.

Поводження з РАВ у процесі перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему передбачає:

стабілізацію стану існуючого об'єкта, підвищення експлуатаційної надійності та довговічності конструкцій систем, які забезпечують показники безпеки об'єкта "Укриття";

створення додаткових захисних бар'єрів, у першу чергу конфайнмента, накриття, проведення інженерно-технічних робіт, спрямованих на розроблення технологій вилучення з об'єкта паливовмісних мас, ядерних матеріалів і довгоіснуючих РАВ, їх кондиціювання та захоронення, створення інфраструктури для поводження з РАВ об'єкта "Укриття";

виведення з експлуатації об'єкта "Укриття".

У 2002-2005 роках передбачається здійснити такі заходи щодо поводження з РАВ у процесі перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему:

Створення автоматизованої системи фізичного захисту.

Створення системи контролю за радіаційною обстановкою під час поводження з РАВ.

Будівництво локалізувальних і захисних бар'єрів, конфайнмента тощо для запобігання надходженню РАВ у навколишнє природне середовище.

Розроблення та впровадження технології поводження з РАВ об'єкта "Укриття".

Розроблення технології та устаткування для переробки і кондиціювання високоактивних відходів.

Поводження з РАВ на підприємствах уранодобувної та переробної промисловості

Україна має досить потужну уранодобувну та переробну промисловість, зокрема Східний гірничо-збагачувальний комбінат та Придніпровський хімічний завод, на яких зосереджено значні обсяги РАВ.

Для створення екологічно безпечного виробництва в цій галузі слід докорінно змінити ряд технологічних процесів, розробити нетрадиційні технічні рішення на основі сучасних досягнень науки і техніки.

Основними принципами поводження з РАВ на підприємствах уранодобувної та переробної промисловості є:

мінімізація обсягів РАВ, які складуються на поверхні;

обов'язкове очищення рідких РАВ;

розроблення та здійснення заходів щодо гарантованої ізоляції місць зберігання РАВ (у тому числі законсервованих) з обов'язковим довготерміновим моніторингом довкілля;

реабілітація територій, забруднених підприємствами уранодобувної та переробної промисловості;

реконструкція та рекультивація хвостосховищ РАВ.

У 2002-2005 роках на підприємствах уранодобувної та переробної промисловості передбачається здійснити такі заходи щодо поводження з РАВ:

Удосконалення організації та проведення радіаційного моніторингу підприємств Східного гірничо-збагачувального комбінату.

Розроблення проектів будівельно-відновних робіт та їх реалізація з метою зниження шкідливого впливу уранових об'єктів Східного гірничо-збагачувального комбінату на навколишнє природне середовище.

На гідрометалургійному заводі:

консервація хвостосховища кар'єру бурих залізняків;

реконструкція огороджувальних дамб хвостосховища в балці "Щербаківська";

рекультивація локальних забруднень промислового майданчика шахти "Інгульська";

рекультивація локальних забруднень промислового майданчика шахти "Смолинська";

рекультивація відпрацьованих відвалів пустих порід на родовищах "Северинка", "Мічурінське", "Центральне";

локалізація ареалів забруднення навколо ділянок підземного вилуговування на родовищах "Девладове", "Братське", "Сафонівське";

організація та проведення радіаційного моніторингу на об'єктах уранового виробництва колишнього Придніпровського хімічного заводу.

Подальше проведення невідкладних відновних робіт з локалізації техногенно підсилених джерел природного походження на хвостосховищах "Південно-східне", "База С", першої секції хвостосховища "С", промислового майданчика колишнього Придніпровського хімічного заводу.

Інженерно-технічне обладнання хвостосховища "Дніпровське". Демонтаж будівлі 103 та технологічних трубопроводів.

Консервація хвостосховищ "Дніпровське" "С".

Розроблення Державної програми поліпшення радіаційного становища об'єктів уранодобувної та переробної промисловості.

Удосконалення нормативно-правових актів щодо поводження з РАВ уранодобувної та переробної промисловості.

Розроблення технології та техніко-економічного обґрунтування консервації сховищ РАВ промислового майданчика Придніпровського хімічного заводу.

Дезактивація будівель та обладнання промислового майданчика Придніпровського хімічного заводу.

Проведення науково-дослідних конструкторських робіт з метою розроблення новітніх технологій переробки та ізоляції РАВ.

Розроблення приладів і методик контролю за фізичними параметрами РАВ підприємств уранодобувної та переробної промисловості.

Здійснення контролю за стійкістю огороджувальних дамб та міграцією радіонуклідів зі сховищ РАВ.

Розроблення концепції виведення з експлуатації об'єктів уранодобувної та переробної промисловості.

III. Поводження з РАВ, що утворюються у процесі експлуатації об'єктів, які належать до сфери управління МНС

1. Поводження з РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи

Об'єктами утворення та місцями зосередження РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи (крім об'єкта "Укриття") у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення (далі - зона відчуження) та за їх межами, є:

спеціально обладнані пункти захоронення РАВ;

пункти тимчасової локалізації РАВ та сховища відходів дезактивації;

пункти спеціального оброблення транспортних засобів;

виробництво, пов'язане з дезактивацією обладнання, матеріалів тощо.

Специфіка РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, зумовлена їх великою кількістю, різноманітністю, складом, активністю і наявністю у відходах альфа-випромінювачів.

Головним завданням поводження з РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, є мінімізація їх шкідливого впливу на довкілля.

Стосовно поводження з РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачається здійснити такі заходи:

Завершення робіт із створення системи обліку РАВ та контролю за їх переміщенням у зоні відчуження.

Удосконалення методики технології обстеження місць зосередження РАВ та здійснення картографування територій зони відчуження, де вони розміщені.

Проведення робіт з інвентаризації та вивчення РАВ у зоні відчуження.

На основі даних інвентаризації розроблення техніко-економічного обґрунтування інвестицій мінімізації екологічної небезпеки пунктів тимчасової локалізації РАВ, сховищ відходів дезактивації та спеціально обладнаних пунктів захоронення РАВ.

Розроблення та реалізація технічних рішень щодо підвищення рівня радіаційної безпеки сховищ і пунктів захоронення РАВ, у тому числі: завершення розроблення проекту консервації спеціально обладнаного пункту захоронення РАВ "Підлісний" і проведення роботи з його консервації.

Виконання комплексу робіт з метою підвищення безпеки зберігання РАВ у спеціально обладнаному пункті захоронення "3-я черга Чорнобильської АЕС".

Продовження робіт з ліквідації неконтрольованих накопичень РАВ і захоронення їх в спеціально обладнаному пункті захоронення "Буряківка" та сховищах виробничого комплексу "Вектор".

Реконструкція спеціально обладнаного пункту захоронення РАВ "Буряківка".

Запровадження нових технічних засобів для поводження з РАВ зони відчуження, у тому числі:

засобів контролю за станом РАВ у спеціально обладнаних пунктах захоронення, пунктах тимчасової локалізації та сховища відходів дезактивації, а також засобів вхідного контролю і вимірів характеристик РАВ, які надходять до сховищ для їх захоронення;

для забезпечення функціонування системи фізичного захисту спеціально обладнаних пунктів;

для забезпечення безперервного контролю за перевезенням радіоактивних відходів у зоні відчуження.

Проведення радіаційного моніторингу, здійснення контролю за фізичним станом і веденням кадастру сховищ відходів дезактивації пунктів спеціального оброблення транспортних засобів, які розміщені за межами зони відчуження.

2. Поводження з РАВ, що утворюються на промислових підприємствах, у медичних, науково-дослідних та інших закладах

Роботи, пов'язані із збиранням, транспортуванням та захороненням низько- і середньоактивних твердих та рідких РАВ і відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання усіх вітчизняних підприємств, установ та організацій (крім підприємств енергетичної галузі), проводяться об'єднанням "Радон", у складі якого діють шість державних міжобласних спеціалізованих комбінатів (Дніпропетровський, Донецький, Київський, Львівський, Одеський, і Харківський), а також ДСП "Комплекс", Центр переробки та захоронення техногенних відходів "Техноцентр" (далі - Техноцентр) і Науково-технічний центр дезактивації та комплексного поводження з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючого випромінювання (далі - Науково-технічний центр).

Основними завданнями поводження з РАВ на державних міжобласних спеціалізованих комбінатах об'єднання "Радон" є:

забезпечення приймання, транспортування та зберігання РАВ і зведення до мінімуму ймовірності негативного впливу захоронених РАВ та тих, що тимчасово зберігаються, на здоров'я населення та довкілля;

підвищення ефективності виробничої діяльності цих комбінатів, включаючи забезпечення радіаційної безпеки під час проведення робіт.

Для виконання основних завдань поводження з РАВ, на державних міжобласних спеціалізованих комбінатах об'єднання "Радон" передбачається здійснити такі заходи:

Розроблення техніко-економічних обґрунтувань і проектів проведення робіт, пов'язаних з перепрофілюванням державних міжобласних спеціалізованих комбінатів об'єднання "Радон" на пункти тимчасового зберігання РАВ у контейнерах.

Розроблення, виготовлення, впровадження спеціального технологічного устаткування для поводження з РАВ.

Удосконалення системи моніторингу територій спеціально обладнаних пунктів захоронення РАВ і сховищ відходів дезактивації.

Розроблення та впровадження дистанційно керованих технічних засобів для перевантаження та перезахоронення РАВ із спеціально обладнаних пунктів захоронення та пунктів тимчасової локалізації.

Розроблення технології та технічних засобів довготермінового зберігання джерел іонізуючого випромінювання.

Обстеження та приведення в екологічно безпечний стан сховищ РАВ Міноборони.

Проведення робіт з мінімізації впливу на довкілля сховища РАВ Донецького заводу гумохімічних виробів.

Проведення робіт з мінімізації наслідків радіаційної аварії на сховищах № 5, 6 і 7 спеціально обладнаного пункту захоронення Київського державного міжобласного спеціалізованого комбінату.

IV. Захоронення РАВ

Одним з основних завдань державної політики у сфері поводження з РАВ є скорочення термінів зберігання РАВ у місцях їх утворення (виробництва) та інтенсифікація переробки РАВ з наступним зосередженням їх у централізованих сховищах для тривалого зберігання та/або захоронення.

Згідно з цією Програмою утворюється така державна система поводження з РАВ:

а) перший рівень - поводження з РАВ згідно з відповідними ліцензіями у місцях їх утворення (на територіях підприємств-виробників), а саме:

тимчасове зберігання РАВ на промислових підприємствах, у медичних, науково-дослідних та інших закладах, крім енергетичної галузі;

переробка, кондиціювання та тимчасове зберігання РАВ на АЕС і підприємствах енергетичної галузі з переробки РАВ;

тривале зберігання РАВ на територіях підприємств уранодобувної та переробної промисловості;

б) другий рівень - поводження з РАВ на спеціалізованих підприємствах об'єднання "Радон";

в) третій рівень - поводження з РАВ на виробничому комплексі "Вектор", на базі якого у подальшому передбачається утворити центр переробки та захоронення РАВ і центральне геологічне сховище РАВ.

Зараз поводження з РАВ здійснюється на першому і другому рівні.

Поступове скорочення обсягів і термінів поводження з РАВ на першому і другому рівні та переведення їх на тривале централізоване зберігання і захоронення здійснюватимуться на третьому рівні.

Виробничий комплекс "Вектор"

Виробничий комплекс "Вектор" повинен забезпечувати:

1) перша черга:

захоронення короткоіснуючих РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи;

2) друга черга:

переробку та довготермінове зберігання довгоіснуючих РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи;

захоронення короткоіснуючих РАВ, що утворилися внаслідок експлуатації об'єкта "Укриття", і тих, що утворюватимуться в процесі перетворення цього об'єкта в екологічно безпечну систему;

захоронення короткоіснуючих РАВ, що утворилися внаслідок експлуатації АЕС, і тих, що утворюватимуться під час виведення з експлуатації АЕС;

захоронення або довготермінове зберігання РАВ, що утворюються на промислових підприємствах, у медичних, науково-дослідних та інших закладах;

зберігання високоактивних РАВ, що утворюватимуться під час переробки в Російській Федерації відпрацьованого ядерного палива українських АЕС.

Для введення в дію виробничого комплексу "Вектор" необхідно здійснити такі заходи:

Завершення спорудження пускового комплексу першої черги виробничого комплексу "Вектор".

Техніко-економічне обґрунтування інвестицій другої черги виробничого комплексу "Вектор".

Створення та експлуатація випробних стендів і полігонів з відпрацювання технологій перероблення та захоронення РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Створення, випробування і дослідна експлуатація технічних засобів і технологічного обладнання для поводження з РАВ.

Розроблення автоматизованої системи вхідного контролю за РАВ, а також експрес-методів визначення радіонуклідів.

Проектування сховищ поверхневого типу для зберігання довгоіснуючих і високоактивних РАВ.

Будівництво сховищ поверхневого типу для зберігання довгоіснуючих і високоактивних РАВ.

Проектування і будівництво об'єктів технологічного комплексу другої черги виробничого комплексу "Вектор".

Центральне геологічне сховище РАВ

Довготерміновому зберіганню та/або захороненню з остаточним розміщенням у глибинних геологічних формаціях підлягають:

довгоіснуючі РАВ та паливовмісні матеріали об'єкта "Укриття";

довгоіснуючі та високоактивні РАВ підприємств енергетичної галузі, в тому числі ті, що утворюватимуться внаслідок виведення з експлуатації енергоблоків АЕС;

довгоіснуючі та високоактивні засклені РАВ, які утворилися внаслідок переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС на підприємствах Російської Федерації та повернуті в Україну;

довгоіснуючі РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи та тимчасово локалізовані в зоні відчуження;

довгоіснуючі та високоактивні РАВ, що зберігаються на спеціально обладнаних пунктах захоронення об'єднання "Радон";

довгоіснуючі РАВ об'єктів Міноборони.

На першому етапі вирішення питання розміщення РАВ у глибинних геологічних формаціях необхідно розв'язати такі основні завдання:

розробити загальну концепцію зберігання РАВ у глибинних геологічних формаціях з урахуванням рішень щодо поводження з паливовмісними матеріалами та іншими РАВ об'єкта "Укриття", які утворюватимуться в процесі перетворення цього об'єкта в екологічно безпечну систему, а також рішень щодо поводження з РАВ, які утворюватимуться внаслідок виведення з експлуатації енергоблоків АЕС, в першу чергу Чорнобильської АЕС, та рішень щодо повернення з Російської Федерації високоактивних РАВ, які утворюватимуться внаслідок переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС;

прийняти стратегічне рішення щодо поводження з відпрацьованим ядерним паливом українських АЕС з реакторами типу ВВЕР, з паливовмісними матеріалами об'єкта "Укриття", а також з високоактивними РАВ, що локалізовані у зоні відчуження, у тому числі у спеціально обладнаних пунктах захоронення "Комплексний" та "Підлісний", у техногенному шарі території об'єкта "Укриття" та промислового майданчика Чорнобильської АЕС;

розробити концепцію створення центрального геологічного сховища РАВ;

розробити нормативно-правову базу розміщення РАВ у глибинних геологічних формаціях, спорудження, експлуатації та виведення з експлуатації окремих об'єктів центрального геологічного сховища РАВ;

провести комплексні еколого-геологічні дослідження з вибору місця спорудження центрального геологічного сховища РАВ з обґрунтуванням альтернативних стратегічних і принципових технологічних рішень щодо перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему і поводження з РАВ і паливовмісними матеріалами об'єкта "Укриття";

провести комплекс науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з розроблення технологій та технічного забезпечення спорудження центрального геологічного сховища РАВ;

провести комплекс досліджень з вибору перспективних ділянок для спорудження центрального геологічного сховища РАВ;

розробити та провести комплексну державну експертизу проекту центрального геологічного сховища РАВ;

спорудити і ввести в експлуатацію центральне геологічне сховище РАВ.

Для утворення центрального геологічного сховища РАВ передбачається здійснити такі заходи:

Розроблення концепції збереження РАВ у глибоких геологічних формаціях.

Розроблення нормативно-правової бази щодо поводження з РАВ, які підлягають розміщенню у глибинних геологічних формаціях, та спорудження і введення в експлуатацію центрального геологічного сховища РАВ.

Розроблення концепції створення центрального геологічного сховища РАВ.

Виконання робіт з вибору районів та глибинних геологічних формацій, найперспективніших для спорудження центрального геологічного сховища РАВ у зоні відчуження на основі комплексу пошукових робіт і вивчення глибинної геологічної будови території цієї зони.

Розроблення технологій та технічних рішень щодо поводження з РАВ, які підлягають розміщенню у глибинних геологічних формаціях, та спорудження центрального геологічного сховища РАВ.

V. Нормативно-правова база

В Україні розробляється система нормативно-правових актів, що регулюють поводження з РАВ на всіх його етапах.

Конституція України, закони України, міжнародні договори, учасницею яких є Україна, встановлюють правові засади для організації та впровадження єдиної державної системи поводження з РАВ.

Нормативно-правові акти з ядерної та радіаційної безпеки, що затверджуються органами державного регулювання безпеки у сфері поводження з РАВ відповідно до їх компетенції, встановлюють норми, критерії, вимоги і умови забезпечення безпеки під час поводження з РАВ.

Державні та відомчі стандарти, відомчі нормативно-правові акти, які згідно із законодавством розробляють та затверджують органи державного управління у сфері поводження з РАВ, визначають організаційні та нормативно-технічні вимоги з метою забезпечення виконання вимог законодавства із зазначених питань.

У 2002-2005 роках передбачається здійснити такі заходи:

Проведення аналізу достатності та повноти наявної нормативно-правової бази у сфері поводження з РАВ.

Розроблення нормативно-правових актів, у яких визначити вимоги до:

поводження з РАВ до моменту передачі їх на захоронення державним міжобласним спеціалізованим комбінатам об'єднання "Радон";

оцінки безпеки зберігання та захоронення РАВ;

поводження з РАВ на підприємствах уранодобувної та переробної промисловості;

захоронення РАВ у глибинних геологічних формаціях (до 2004 року).

Розроблення санітарно-гігієнічних регламентів щодо поводження з РАВ.

Розроблення санітарних правил з радіаційної безпеки під час виконання робіт на об'єкті "Укриття".

Розроблення галузевих нормативних документів щодо поводження з РАВ.

VI. Державна система обліку та контролю за переміщенням РАВ

В Україні продовжується робота з впровадження системи централізованого обліку та контролю за переміщенням РАВ, обов'язкової для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які використовують у своїй діяльності радіоактивні речовини, прилади і устаткування, що містять джерела іонізуючого випромінювання, провадять діяльність щодо переробки, зберігання та/або захоронення РАВ, регламентні роботи із забезпечення безпеки на виведених з експлуатації або законсервованих об'єктах, призначених для поводження з РАВ.

Державна система обліку та контролю за переміщенням РАВ складається з Державного реєстру РАВ та Державного кадастру сховищ і місць тимчасового зберігання РАВ.

Для своєчасного внесення змін до Державного реєстру РАВ і Державного кадастру сховищ і місць тимчасового зберігання РАВ необхідно регулярно проводити державну інвентаризацію РАВ, сховищ і місць їх тимчасового зберігання на території підприємств, установ та організацій, внаслідок діяльності яких вони утворюються.

Для організації державної системи обліку РАВ передбачається здійснити такі заходи:

Технічне дооснащення, удосконалення програмного забезпечення та актуалізація комп'ютерних баз даних Державного реєстру РАВ та Державного кадастру сховищ і місць зберігання РАВ.

Удосконалення державної системи обліку та контролю за переміщенням РАВ.

Фінансування за рахунок  коштів державного бюджету.

Перегляд і введення в дію нормативно-правового акта "Порядок проведення державної інвентаризації радіоактивних відходів".

Проведення другої інвентаризації РАВ.

VII. Забезпечення радіаційної безпеки під час поводження з РАВ

Державна система поводження з РАВ є складовою частиною загального комплексу природоохоронних заходів. Функціонування цієї системи, що передбачає скорочення термінів тимчасового зберігання РАВ у місцях Їх утворення, інтенсифікацію переробки РАВ та зосередження їх у централізованих сховищах для зберігання та/або захоронення, дасть змогу поліпшити рівень екологічної безпеки, виключити можливість радіоактивного забруднення довкілля та його негативного впливу на здоров'я населення.

Для підвищення радіаційної безпеки та зниження ризику під час поводження з РАВ необхідно розробити, впровадити та забезпечити функціонування системи якості у сфері поводження з РАВ.

З цією метою передбачається здійснити такі заходи:

Забезпечення обмеження забруднення навколишнього природного середовища і опромінення персоналу та населення під час поводження з РАВ.

Розроблення методики, виготовлення та впровадження обладнання для контролю за забрудненням ґрунтових вод шкідливими речовинами в місцях розміщення об'єктів, призначених для поводження з РАВ.

Розроблення планів аварійної готовності, забезпечення відповідними технічними засобами та навчання персоналу для реагування у разі радіаційної аварії на об'єктах, призначених для поводження з РАВ.

Розроблення, впровадження та забезпечення функціонування системи якості у сфері поводження з РАВ.

Створення та забезпечення функціонування системи фізичного захисту радіоактивних відходів на підприємствах об'єднання "Радон".

VIII. Підготовка кадрів та інформаційно-просвітницькі заходи

Питання кадрового забезпечення у сфері поводження з РАВ повинні вирішуватися шляхом проведення цільової безперервної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів усіх рівнів. З цією метою необхідно перепрофілювати ряд факультетів вищих навчальних закладів.

Підвищення кваліфікації спеціалістів передбачає індивідуальне навчання як в Україні, так і за її межами, організацію і функціонування системи перевірки знань спеціалістів і керівних працівників підприємств, установ та організацій відповідних галузей. З цією метою планується утворення навчально-методичних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу на базі центральних органів виконавчої влади і підприємств, які провадять діяльність у сфері поводження з РАВ.

З метою підготовки кадрів та провадження інформаційно-просвітницької діяльності у сфері поводження з РАВ передбачається здійснити такі заходи:

Розроблення довготермінової програми підготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері поводження з РАВ.

Забезпечення організації діяльності навчально-методичних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу на базі провідних підприємств та навчальних закладів із залученням учених і висококваліфікованих спеціалістів.

Забезпечення діяльності системи інформування населення про радіоекологічні ситуації в районах функціонування підприємств, які провадять діяльність у сфері поводження з РАВ, та про стан розв'язання проблем поводження з РАВ, які утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи.

IX. Міжнародне співробітництво

Міжнародне співробітництво у сфері поводження з РАВ, що здійснюється відповідно до законодавства України, норм міжнародного права і на основі взаємодопомоги та широкого обміну досвідом з іншими державами, міжнародними організаціями та науково-виробничими установами, які працюють у сфері поводження з РАВ, спрямовується на забезпечення:

виконання спільних програм науково-дослідних робіт з підвищення безпеки під час поводження з РАВ;

використання міжнародного досвіду для створення ефективної національної системи поводження з РАВ;

проведення моніторингу національних і міжнародних проектів у сфері поводження з РАВ;

експорту та імпорту технологій у сфері поводження з РАВ;

оповіщення населення у разі виникнення радіаційної аварії, яка може призвести до транскордонного перенесення радіоактивних речовин, що можуть зумовити додаткове техногенне опромінення населення;

надання допомоги у ліквідації наслідків радіаційної аварії.

З метою налагодження та зміцнення міжнародного співробітництва у сфері поводження з РАВ передбачається здійснити такі заходи:

Створення бази даних про національні стандарти, технології поводження з РАВ, системи моніторингу та охорони довкілля країн, підприємства яких провадять діяльність у сфері поводження з РАВ, та аналіз їх відповідності з національною нормативно-правовою базою.

Реалізація програми співробітництва у сфері поводження з РАВ за програмами TACIS, за планом ПЗЗ (SIP) щодо перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему.

Участь спеціалістів України у виконанні програми "Міжнародна кооперація в ядерному розвитку".

Підготовка і підвищення кваліфікації фахівців за програмами МАГАТЕ та інших організацій, обмін досвідом із зарубіжними фірмами.

Підготовка національної доповіді про виконання Україною зобов'язань, що випливають з Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами.

Участь у програмах технічного співробітництва з МАГАТЕ, ЄС, а також США та іншими країнами з розвинутими технологіями використання ядерної енергії.

Проведення моніторингу міжнародних проектів у сфері поводження з РАВ.

X. Економічне забезпечення реалізації Програми

Джерелами фінансування Програми є:

кошти державного бюджету, що передбачатимуться для МНС, Мінпаливенерго, МОЗ, Держатомрегулювання та інших розпорядників бюджетних коштів на відповідний рік, а також відповідні кошти місцевих бюджетів;

кошти підприємств - виробників РАВ та підприємств, діяльність яких пов'язана з поводженням з РАВ;

кошти міжнародної допомоги (обсяги коштів міжнародної допомоги визначаються згідно з кошторисами проектів (договорів), що реалізуються за програмами багатостороннього (двостороннього) співробітництва між Україною та іншими країнами, а також міжнародними організаціями);

інші джерела фінансування, не заборонені законодавством.

Зведений розрахунок
орієнтовної вартості робіт, пов'язаних з виконанням Програми

ПОЛОЖЕННЯ
про державний реєстр радіоактивних відходів

1. Державний реєстр радіоактивних відходів (далі - реєстр РАВ) - послідовний поточний запис про утворення, фізико-хімічний склад, обсяги, властивості, а також перевезення, зберігання та захоронення радіоактивних відходів (далі - РАВ).

2. Створення і організація ведення реєстру РАВ покладається на ДАЗВ.

3. Ведення реєстру РАВ здійснює Головний інформаційно-аналітичний центр державної системи обліку та інвентаризації РАВ на базі державного спеціалізованого підприємства “Об’єднання “Радон” (далі - державне підприємство, відповідальне за ведення державного обліку РАВ), до якого надходить інформація з регіональних центрів обліку РАВ. Регіональні центри обліку РАВ діють на базі таких державних спеціалізованих підприємств з поводження з РАВ, як відокремлені підрозділи державного спеціалізованого підприємства “Об’єднання “Радон” та державного спеціалізованого підприємства “Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами”.

4. Реєстр РАВ ведеться на основі заповнених виробниками РАВ облікових карток згідно з додатком, які щокварталу надсилаються ними до регіональних центрів обліку РАВ та Головного інформаційно-аналітичного центру державної системи обліку та інвентаризації РАВ або можуть бути надані в електронній формі з дотриманням вимог законодавства про електронний документообіг та довірчі послуги, або через електронний кабінет виробника РАВ (у разі технічної можливості).

5. Інформація реєстру РАВ надається на безоплатній основі.

Обмін інформацією реєстру РАВ з державними електронними інформаційними ресурсами може здійснюватися через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, усі складові якої мають комплексну систему захисту із підтвердженою відповідністю, крім випадків, визначених законом, у порядку, встановленому законом.

Автоматизований доступ до реєстру РАВ інших електронних інформаційних ресурсів з використанням програмних засобів ведення інформаційних (інформаційно-телекомунікаційних) систем за допомогою прикладного програмного інтерфейсу реєстру РАВ забезпечується відповідно до законодавства.

6. Надання інформації об'єднанням громадян, засобам масової інформації здійснюється в установленому законодавством порядку.

7. З питань ведення реєстру РАВ державне підприємство, відповідальне за ведення державного обліку РАВ, щороку складає звіт, який не пізніше 28 лютого наступного за звітним року подається до Держатомрегулювання, ДАЗВ та МОЗ.

8. Особи, які порушують порядок ведення реєстру РАВ (необгрунтована відмова від надання інформації або надання недостовірної інформації, несвоєчасне надання або приховування інформації, порушення порядку зберігання інформації, навмисне знищення інформації), можуть бути притягнуті до відповідальності згідно із законодавством України про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку.

9. За своєчасне внесення змін до реєстру відповідають керівники підприємств, установ та організацій - виробників РАВ.

Керівник державного підприємства, відповідального за ведення державного обліку РАВ, несе відповідальність за збереження та повноту бази даних реєстру РАВ та своєчасне внесення змін до нього.

ОБЛІКОВА КАРТКА
радіоактивних відходів

ПОЛОЖЕННЯ
про державний кадастр сховищ та місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів

1. Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів та місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів (далі - кадастр) - зведення систематизованих відомостей про об’єкти для зберігання чи захоронення радіоактивних відходів (далі - РАВ).

2. Кадастр ведеться з метою забезпечення оперативного контролю за місцезнаходженням і переміщенням РАВ, умовами їх зберігання і захоронення, використанням наявних потужностей із зберігання РАВ.

3. Створення і організація ведення кадастру покладаються на ДАЗВ.

4. Ведення кадастру здійснює Головний інформаційно-аналітичний центр державної системи обліку та інвентаризації РАВ на базі державного спеціалізованого підприємства “Об’єднання “Радон” (далі - державне підприємство, відповідальне за ведення державного обліку РАВ), до якого надходить інформація з регіональних центрів обліку РАВ. Регіональні центри обліку РАВ діють на базі таких державних спеціалізованих підприємств з поводження з РАВ, як відокремлені підрозділи державного спеціалізованого підприємства “Об’єднання “Радон” та державного спеціалізованого підприємства “Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами”.

5. Кадастр ведеться на основі заповнених власниками сховищ РАВ та наданих до регіональних центрів обліку РАВ та Головного інформаційно-аналітичного центру державної системи обліку та інвентаризації РАВ або наданих в електронній формі з дотриманням вимог законодавства про електронний документообіг та довірчі послуги, або через електронний кабінет виробника РАВ (у разі технічної можливості):

реєстраційних карток (додаток 1) - щороку та за результатами державної інвентаризації РАВ;

зведеної інформації про зміну кількості РАВ (додаток 2) - щокварталу.

Для заповнення реєстраційних карток, а також їх подальшого поповнення і оновлення використовуються дані єдиної державної системи обліку та інвентаризації РАВ.

Зміни і доповнення до реєстраційних карток вносяться систематично в міру надходження нових та із збереженням первинних даних.

6. З питань ведення кадастру сховищ та місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів державне підприємство, відповідальне за ведення державного обліку РАВ, щороку складає звіт, який не пізніше 28 лютого наступного за звітним року подається до Держатомрегулювання, ДАЗВ та МОЗ.

7. Документація кадастру підлягає безстроковому зберіганню.

8. Керівник державного підприємства, відповідального за ведення державного обліку РАВ, несе відповідальність за збереження та повноту даних державного кадастру сховищ радіоактивних відходів.

9. Обмін інформацією кадастру з державними електронними інформаційними ресурсами може здійснюватися через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, усі складові якої мають комплексну систему захисту з підтвердженою відповідністю, крім випадків, визначених законом, у порядку, встановленому законом.

Автоматизований доступ до кадастру інших електронних інформаційних ресурсів з використанням програмних засобів ведення інформаційних (інформаційно-телекомунікаційних) систем за допомогою прикладного програмного інтерфейсу кадастру забезпечується відповідно до законодавства.

РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА
сховища (місця тимчасового зберігання) радіоактивних відходів

ЗВЕДЕНА ІНФОРМАЦІЯ
про зміну кількості радіоактивних відходів